Незаперечний критерій авторитету вчителів

З чого складається авторитет вчителя?

Що є критерієм для визначення авторитету вчителя?

Знаю напевно, з чого НЕ складається.

Не складається із відношення до вчителя школи (разом із адміністрацією) батьків та учнів ПІД ЧАС навчання учнів. Знаю дуже багато батьків (серед моїх знайомих), які ніколи нічого поганого не скажуть ані про школу, ані про вчителя. Варто лише закінчити дитині школу – от тут правда і випливає!

Ми звикли боятися. А страх за дитину – це найсильніший страх. Батько готовий на все, щоб дитину не утискали в школі. І ніколи не скаже вчителю правди, поки в нього навчається його дитина. Я переконана, що батьки роблять таким чином ведмежу послугу і дитині і державі (заганяючи майбутнє в глухий кут), але це тема іншої розмови.
Складові авторитету з різних поглядів

Вчителі часто кажуть, що авторитет складається з людяності, обізнаності в предметі, вмінні викладати, вмінні працювати з дітьми та вміння розуміти дитину, бажання працювати з дитиною індивідуально (не за гроші) та ін. Це їм так хочеться, щоб авторитет складався саме з цього. Проте вчителі зовсім інакше сприймають ці поняття, ніж учні.

З боку адміністрації, звісно, критерієм є те, скільки вчитель “дає” переможців олімпіад та чи виступає на конкурсі “Вчитель року”. Це формальні критерії, які нав’язані зверху, але вже давно втратили роль показника якості вчителя як вчителя, як професіонала. Бо переможці банально “натаскуються” а “Вчитель року” вже давно викликає сумніви щодо чесності журі.

І ніхто не насмілився спитати власне тих, від кого і очікується визнання авторитету: від учнів та батьків.

А якщо спитати учнів, то вони скажуть: вміння викласти матеріал – не є критерієм. Учень будь-який матеріал знайде в мережі Інтернет швидше за те, як вчитель його пояснить. Скоріш, авторитет залежить від того, наскільки вчитель може спілкуватися з дітьми, поважаючи їх, без приниження та публічного невизнання. І людяність вони розуміють саме так. Далеко не всі можуть це сформулювати, але так думають всі.

Прочитала в коментарі на одному з форумів:

Дав вчительці прослухати запис її розмови з донькою – вона зрозуміла, що таке інтонації та чому я про них говорив. А інтонації були як при розмові з недоумком – сама себе не чула.

Цікаво, що вчителька розумно сприйняла взагалі таку форму пояснення. Інша б знайшла масу виправдовувань (а вона мене поважає?) та репресій проти тієї дівчинки і інших дітей (наприклад – заборона носити мобілки, щоб не збирали компромат).

Недавно учні написали, якими вони б хотіли бачити вчителів, я прочитала їхні дописи у вестибюлі школи в м. Комсомольськ (Полтавської області).

Практично всі дописи мали зміст: учні хотіли б бачити повагу до себе та обізнаність в ІТ технологіях. Якщо учень живе в інформаційному суспільстві, то він мислить інакше, читає інше, живе іншим. Вчителі, які не розуміють цього – віддаляються від них і ніякими поняттями “людяності” цього не надолужиш. Дуже швидко ця прірва тільки зростатиме.
Незаперечний критерій авторитету вчителів

Незаперечним критерієм є те, які спогади залишаються у дитини та батьків, коли вона покидає школу. Наприклад, переходить в іншу школу чи закінчує її. В наступному пості напишу про свої власні спогади про вчителів. І наскільки працює авторитет їх як вчителя в моїх спогадах.

Найголовнішими тут є: почуття подяки (результат) та загальне враження від образу вчительки (вчителя).

Якщо є почуття подяки – то авторитет напевно є. Тільки не плутати рабську подяку від справжньої! Якщо вчителю вдалося зламати особистість дитини, та при цьому вселити їй в думки, що це найкраще для неї – то це не подяка. Це – рабська відданість хазяїну.

Чи будуть учні згадувати вчителів, як темних, заскорузлих, таких, які не вміють вчитися (при цьому виправдовування самих вчителів забудуться)?

Чи згадають про те, як вчителі були готові заради учнів сидіти по вечорах в мережі та спілкуватися з ними і шукати для них щось новеньке-цікавеньке?
 Автор: olena              http://e-olena.com/?p=509