суботу, 24 березня 2012 р.

Іноваційні технології розвитку особистості учнів на уроках трудового навчання

«Учитель - майстер життя»,- кажуть в народі. Основне його покликання - навчити                           дітей бути людьми на землі.

Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій.


Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”. Тому вся увага була зосереджена на видозміну уроку як форми навчання. Так з'явилися "нестандартні уроки".

Термін "інновація" означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Отже, "інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Система ґрунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому ідея "іноваційної технології" полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.

На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.

Найбільш поширені такі форми нестандартних уроків:

1. Інтегрований урок. Як правило, такий урок проводять два вчителі. Вони спільно здійснюють актуалізацію знань за двома напрямами опитування (якщо це потрібно), виклад нового матеріалу тощо.

2. Дослідницький урок та лабораторно-практичні роботи. Їхня мета полягає в одержанні навчальної інформації з першоджерел. Ці уроки розвивають спеціальні вміння і навички, стимулюють пізнавальну активність та самостійність. Учні вчаться самостійно працювати з історичними документами, підручниками, довідниковою літературою.

3. Рольова гра. Вона вимагає від учнів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно доопрацювати учням. Отже, пошук вирішення проблеми залишається за школярами.

4. Театральна (театралізована) вистава. На відміну від рольової гри, вистава передбачає більш чіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці і збільшує Їхню самостійність під час підготовки сценарію. Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликати інтерес до навчання. Вони опираються на образ мислення, фантазію, уяву учнів.

Отже, яким чином можна використовувати існуючі технології або їхні елементи у власній педагогічній практиці? Передусім нагадаймо, що ефективною може бути лише інноваційна технологія, тобто та, яка ґрунтується на потребах та інтересах учнів.

У своїй педагогічній практиці вчителю трудового навчання найкраще використовувати спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :

• Проектне навчання;
• Інтерактивна технологія;
• Особистісно зорієнтоване навчання.

Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат,необхідно намагатися вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

• підготовка не теоретиків, а гуманних освічених людей;
• навчання не словом, а справою;
• проведення його не для учнів, а разом з ними;
• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;
• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв’язання учнями системи теоретичних і практичних завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування особистносної компетенції. Особистість учня з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру.

Уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так:




Вміле застосування інноваційних форм роботи, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього визначаємо такий алгоритм:

 визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;
 провести достатню попередню підготовку;
 забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
 дати учням інструктивні матеріали.

В умовах ринкових відносин трудове навчання учнів загальноосвітньої школи потрібно розглядати з двох боків: по перше, як засіб усебічного розвитку у вихованні учнів; по друге, як основу для подальшої професійної підготовки. Оскільки політехнічні знання не можуть бути сформовані самі по собі, а лише у взаємозв’язку зі спеціальними знаннями.

Ефективність навчального процесу значною мірою визначається рівнем його організації. Серед багатьох методів роботи у технології ОЗН, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовуються метод проектів (першим науково описав його американський вчений Кільпатрик).

В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.

Теми для проектів, що виконуються учнями, обирається ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав у них зацікавлення. Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, макетів, мультимедійних презентацій . До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації . Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей.

Отже, у процесі такої роботи можна переконався, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

Куценко Олег Валерійович

Немає коментарів:

Дописати коментар