ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА

В статті розглядається питання, щодо використання можливостей електронних підручників у навчально-виховному процесі.

В інформаційному суспільстві одним із основних знарядь праці стає комп’ютер як своєрідне ядро інформаційно-комунікаційних технологій, а інформатика – як наукова галузь, як індустрія і як навчальна дисципліна – є основою інформатизації суспільства. Сучасній молоді вкрай важливо навчитися правильно відбирати, адаптувати та технологічно грамотно опрацьовувати інформацію відповідно до власних потреб і посталих завдань. Саме тому навчання інформаційним технологіям не повинно стати самоціллю, а має ефективно задовольняти різноманітні потреби життєдіяльності людини у сучасному інформатизованому суспільстві.

Зазначене вимагає конструювання такого навчального процесу, кінцевим результатом якого мають бути ІКТ - компетенції щодо побудови і реалізації сучасних технологій ефективного розв’язання різноманітних завдань життєдіяльності людини за допомогою комп’ютера. За таких умов питання формування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчально-пізнавальній і продуктивній діяльності стають особливо актуальними.

Формувати інформаційну культуру учнів повинен кожен вчитель, а не лише вчитель інформатики, адже успіхи учнів безпосередньо залежать від якісної підготовки вчителів.

Сьогодні освітня технологія – це система засобів, форм і способів організації освітньої взаємодії вчителя і учнів, що спрямована на досягнення результату. А інформаційно-комунікаційні технології дають змогу отримувати якомога більше інформації за допомогою цифрових навчальних засобів.

До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відносяться:

• Інтернет – технології це технології створення і підтримки різних інформаційних ресурсів в комп'ютерній мережі Інтернет: сайтів, блогів, форумів, чатів, електронних бібліотек та енциклопедій.
• Мультимедійні програмні засоби – педагогічні програмні засоби загального призначення.
• Офісне та спеціалізоване програмне забезпечення – програми для роботи з тестовим редактором, електронними таблицями, програми для обробки фото та відео файлів, тощо.
• Електронні підручники та посібники - це текстова та графічна інформація, яка поширюється засобами Інтернет та за допомогою e-Book Reader.

Електронні книги дозволяють заощадити час і отримати актуальну інформацію, і не потрібно нехтувати цим. Часто в електронних книгах можна знайти більш сконцентровану і корисну інформацію, у такому випадку виправданою буде і ціна. Здавалося б, вартість електронної книги може перевищувати вартість паперових книг, але паперового аналога Ви можете просто не знайти, або знайти, але не зовсім те, що потрібно. Тому, електронні книги можуть стати важливим джерелом інформації.

Що ж таке «електронний підручник»? Який зміст цього поняття? На нашу думку, це електронні програмні засоби навчального призначення, що дають змогу самостійно або за допомогою вчителя, викладача, методиста отримати потрібну інформацію про явища і процеси, що вивчаються. Крім того, зазначені програмні засоби можуть надавати потрібні пояснення, здійснювати керівництво пізнавальною діяльністю у процесі освоєння змісту, виконання поставлених завдань. У зв'язку з вищенаведеним електронний підручник, як правило, містить три взаємопов'язані основні елементи, які відрізняються між собою чітко визначеними змістовними і операційно-діяльнісними призначеннями. Перший призначений для подачі навчально-наукової інформації про явища і процеси, що вивчаються. Другий призначений для формування умінь та навичок використовувати здобуті знання у практичній діяльності. Третій призначений для діагностики і контролю знань. При цьому усі вищезазначені елементи містять організаційну інформацію для керівництва пізнавальною діяльністю тих, хто навчається. Зокрема, використовується інтерактивний інтерфейс як аналізатор запитань та відповідей, система збору і обробки статистичної інформації. Узагальнюючи вищенаведені призначення електронного підручника, можна відзначити, що його функції не обмежуються подачею певного обсягу інформації про явища і процеси, які вивчаються. Його функції набагато ширші, а саме: текст, малюнки, позначення і та ін. повинні науково пояснювати, узагальнювати і систематизувати факти, явища, події тощо; виділяти головне і другорядне, порівнювати їх та формулювати відповідні висновки[1].

Отримання інформації з електронного підручника є нетрадиційним способом її подачі користувачу для сприймання та усвідомлення.

Використовуючи електронний підручник користувач, як правило, отримує «віртуальну інформацію» про явища і процеси, що вивчаються, а у практичній діяльності він на 90 відсотків має справу з інформацією, яка отримується при безпосередньому спостереженні; оперуванні реальними явищами і процесами.

Тому основні методологічні особливості використання навчальної інформації, поданої за допомогою електронного підручника та сприймання її користувачем, показують, що хоч він за змістом та призначенням є автономним електронним навчальним продуктом, його зміст, структурна будова відповідає ряду дидактичних принципів організації навчання, добору і використання навчальної інформації, що включається у його зміст.

До основних із них можна віднести:

• науковість змісту і його відповідність навчальній програмі з можливостями реалізації інваріантних та варіативних пізнавально-інформаційних і операційно-діяльнісних компонентів;
• наявність керівної і пізнавальної інформації для забезпечення появи та стимулювання пізнавального інтересу користувача до опрацювання змісту електронного підручника, виконання поставлених завдань;
• наявність «вхідної інформації», опрацювання якої забезпечує реалізацію процесу діагностики користувача та можливість успішного формування пропонованих знань, умінь та навичок, їх використання у практичній діяльності. При цьому «вхідна інформація» забезпечує діагностику можливостей користувача, успішно використовувати пропоновані методи, форми, способи, прийоми опрацювання інформації, виконання поставлених завдань, вправ тощо;
• забезпечення виконання принципу поетапності формування користувачем знань, умінь, навичок, їх застосування у практичній діяльності;
• реалізацію принципів відкритості і варіативності навчання, які, з одного боку, забезпечують можливості застосування різних способів, методів, прийомів організації навчання та засвоєння системи знань, умінь і навичок; з другого, створюють сприятливі умови для реалізації можливостей індивідуалізації навчання відповідно до бажань, потреб того, хто навчається, його інтелектуальних здібностей; з третього боку, забезпечують учня навчально-науковою інформацією про найближчі та віддалено-перспективні цілі, мету, завдання навчання, формування мотиваційного аспекту діяльності на основі спрямування у досягненні поставлених цілей, їх практичної значимості[2];
• креативності подачі та пояснення навчально-наукової інформації, яка забезпечує у процесі здійснення учнем пізнавальної діяльності реалізацію логічно-системного мислення. Тобто, бажано, щоб зворотні зв'язки не тільки реалізовували принципи креативності, відкритості змісту електронного підручника, але й створювали сприятливі передумови надання розвиненої і динаміко-орієнтованої на особистість системи багаторівневої, педагогічно-обґрунтованої допомоги процесу навчання, забезпечували поетапне та успішне виконання прогностично визначених завдань, вирішення проблем, досягнення проміжних і кінцевих цілей, мети;
• мобільність і оперативність користування інформацією. Це один із специфічних та визначальних принципів побудови змісту електронного підручника, який передбачає виконання ряду системно-взаємопов'язаних вимог. Зокрема: наявність «інтелектуального ядра» у формі сукупності методів, способів, прийомів обробки даних, які використовуються у побудові експертних систем і засобів штучного інтелекту; можливість приймати варіативні рішення, визначати стратегію організації навчання (темп подачі і пояснення навчально-наукової інформації);
• можливість повернення до раніше вивченого та застосування поетапного засвоєння знань і вільного «виходу» з процесу навчання у будь-який момент на визначений час без порушення закономірностей освоєння змісту електронного підручника; можливість встановлення двостороннього діалогу між змістом електронного підручника і учнем за допомогою інтерфейсу комп'ютера з комплексним використанням подачі інформації різними і найбільш зрозумілими для учня способами (текстовий, звуковий, екранний, екранно-звуковий, анімаційний, графічний, гіпертекстовий, поетапно-сторінковий «назад-вперед»);
• документування усього ходу та результатів навчальної роботи учня з електронного підручника за змістом програмних модулів збору, обробки інформації відповідно до системи керівництва навчальними закладами, педагогічними програмами навчання, дидактичними закономірностями функціонування процесу навчання.

Література:

1. Антонова Т., Харитонов А. Мультимедийный учебник. Поиски жанра//Компьютер-пресс, 1999. №9. — С.26—31.
2. Торопцов В. С, Григорович Д. Б. Применение компьютерных технологий для создания электронных учебников для системы дистанционного обучения // Тезисы докладов Международной конференции «Современные компьютерные технологии в экономике, науке и образовании» . — Ташкент, 2000.— 314с.

 Умения   учителя  21 века
 источник

Кто знает, как правильно работать на компьютере? - бесплатный курс

смотреть здесь

Электронное обучение в России и на Западе

Онлайн-образование эффективнее традиционного. К такому выводу пришли аналитики компании SRI International, которые проводили исследования по заказу департамента образования США. Эксперты наблюдали за успеваемостью очных и «виртуальных» студентов в течение 12 лет. Результаты оказались неожиданными: студенты, которые обучались посредством Интернета, сдавали тесты на 9% лучше университетских очников. Такой вывод американских аналитиков дает простое и убедительное объяснение роста популярности электронного обучения (ЭО) во всем мире.
По оценкам аналитиков AmpluaInsights, компании, где ЭО прочно интегрировано в процесс обучения и развития персонала, где оно развивается и постоянно проводится оценка эффективности его использования, получают следующие выгоды:
· рост эффективности обучения
· снижение затрат на обучение персонала
· высокую скорость реакции на запросы бизнеса и гибкость системы обучения
· распространение культуры обучения в компании
Об уровне развития ЭО на Западе четкое представление дает ежегодно проводимое исследование TowardsMaturity Benchmark. Согласно данным 2011 года 72% компаний уверены, что ЭО поможет им оперативнее реагировать на быстро меняющиеся бизнес-условия за счет:
- ускорения выпуска новых продуктов (77%)
- повышения эффективности обмена опытом (78%)
- поддержания организационных изменений (77%)
- развертывания новых IT-систем (69%).
То есть, подавляющее большинство компаний воспринимают электронное обучение не просто как еще один вид обучения сотрудников, но как инструмент стратегического управления.
Адаптация к изменениям в бизнес-среде требует повышения эффективности системы обучения и развития персонала. По мнению участников исследования, применение ЭО дает следующие преимущества в этом направлении:
- расширяет доступ к обучению (89%)
- увеличивает гибкость системы обучения (85%)
- повышает качество и последовательность процесса обучения (84%)
- сокращает расходы на обучение (83%).
Наиболее популярными формами ЭО, используемыми в западных компаниях оказались:
· электронные учебные курсы — 78%
· on-line опросы и исследования — 77%
· система управления обучением (LMS) — 71%
· on-line оценка персонала — 68%
· виртуальные совещания, переговоры — 64%
· видео-контент - 61%
· вэб-приложения SharePoint для для совместной работы — 54%
· открытые информационные ресурсы — 54%
· учебные порталы — 47%
· вэбинары — 46%
Результаты исследования говорят о том, что наименее популярные виды ЭО — это мобильное обучение и ресурсы социальных сетей. Мобильное обучение в 2011 году используют 39% респондентов, внешние социальные сети 41% и внутренние — 38% респондентов.
Среди причин, препятствующих успешному внедрению ЭО западные компании указали:
· нехватку технических знаний и умений — 62%
· недостаточный уровень развития умений сотрудников по само-организации обучения 62%
· отсутствие сотрудничества со стороны линейных менеджеров — 55%
· ненадежность информационно-коммуникационных сетей — 54%.
Исследование Towards Maturity Benchmark прогнозирует, что к 2013 году самым быстро развивающимся направлением электронных технологий обучения будут созданные под потребности конкретного заказчика e-learning курсы, мобильное обучение, подкастинг (вещание в интернете) и корпоративные видео-курсы.
В России, пожалуй, наиболее полную картину внедрения и использования ЭО дает бенчмаркинг Trainings INDEX. По его данным, в 2010 году в 79% российских компаний-респондентов использовали ЭО. 57% участников, не использовавших ЭО в 2010 году, отметили, что планируют внедрить систему его в 2011 году.
Выделены 2 основные формы использования электронного обучения:
- библиотека электронных курсов (80% участников)
- вебинары (33%).
Большинство компаний — участниц бенчмаркинга используют ЭО для:
· повышения личной эффективности (управление временем, конфликтами, стресс-менеджмент) — 84% участников
· тестирования знаний сотрудников - 84%
· поддержки очных и других форм обучения — 68%
· обучения продуктам компании — 64%
· адаптации новых сотрудников — 60%
Среди сложностей внедрения и использования ЭО российские компании отмечают:
· мотивация персонала (21% участников)
· недостаток ресурсов на ЭО (21%)
· материально-техническая база (15%)
· ограниченность каналов связи (15% участников).
Также, как и на Западе, в России мобильное обучение не входит в список широко используемых. В 2010 году его не практиковал ни один респондент Trainings INDEX. Однако, эксперты высказывают предположение, что в 2011 году ситуация может резко измениться. Развитие мобильных технологий, появление недорогих смартфонов, широкое распространение нетбуков и планшетников, а также тот факт, что практически любой контент может быть просмотрен на мобильном устройстве, безусловно, будет способствовать росту мобильного обучения.
Стоит обратить особое внимание на новейшую тенденцию в ЭО — так называемые «серьезные игры». Такое общее название получили программы, внешне похожие на компьютерные игры или виртуальные модели реальности. В них используются такие же интерактивные сценарии, что и в традиционных играх, но при этом аспект удовольствия сочетается с педагогическим аспектом, с серьезностью изучаемой информации. «Серьезные игры» разрабатываются таким образом, что цели обучения в них могут быть легко определены и переданы в другие контексты. Эта определенность и переносимость учебных целей отличает «серьезные игры» от игр развлекательных.
На Западе все большее количество компаний используют «серьезные игры» в обучении своих сотрудников. Например, компания SAP AG использует игру, которая представляет собой электронную версию игры в гольф. Другая игра побуждает сотрудников привносить игровые элементы в бизнес-процессы. Один из ее последних победителей превратил в настоящее соревнование скучнейший процесс составления счетов и накладных.
Целый спектр игровых стратегий используется и в компании IBM. Игры помогают сотрудникам IBM, часто работающим удаленно, связываться друг с другом и чувствовать себя одной командой.
Международная консалтинговая фирма Deloitte с прошлого года практикует обучение в игровой форме в своей академии лидерства. Программа предназначена для клиентов и собственных консультантов.
Две бельгийские компании UCAN и GriN объединили свои усилия в проекте по созданию «серьезной игры» для водителей погрузчиков.
В России примеров использования «серьезных игр» не так много. Но тема эта обсуждается все активнее. Показателен тот факт, что в августе 2011 года Сбербанк объявил открытый тендер на разработку «серьезной игры» с целью повышения эффективности работы сотрудников.
Сравнение результатов исследований Towards Maturity и Trainings INDEX говорит о «продвинутости» западных компаний в сфере ЭО. По оценкам экспертов распространенность ЭО в России отстает от Запада примерно на 7 лет. Растущий интерес компаний к ЭО, появление множества публикаций на эту тему, специализированные выставки и конференции, увеличение количества соответствующих продуктов и сервисов, предлагаемых провайдерами — все это говорит в пользу того, что разница между Россией и Западом будет сокращаться. На это позволяет надеяться и еще один факт. 21 ноября 2011 года Госдума законодательно закрепила электронное обучение. Законопроект о расширении возможностей использования электронного обучения, в том числе дистанционных образовательных технологий, официально ввел такие новые понятия, как «электронное обучение» и «информационная образовательная среда».
В последние годы регулярно проводятся выставки, семинары и конференции на тему ЭО. Они дают отличную возможность узнать о новых технологиях обучения, услышать мнения экспертов. Так, на ежегодной выставке и конференции HR&Trainings EXPO целый блок отведен электронному обучению. На Западе крупнейшей тематической конференцией является Online EDUCA. В очередной раз она пройдет в Берлине с 30 ноября по 2 декабря 2011 года. Программа выставки обширна и охватывает все самые актуальные вопросы ЭО. Совместный проект Trainings.ru и компании Action Learning «Горячие репортажи с Online EDUCA Berlin 2011!» позволит всем желающим получить представление о новейших мировых тенденциях в электронном обучении.
Взято здесьhttp://www.trainings.ru

Хороший текст - как его написать?

правила написання